Baixar "Побудова натюрморту. Урок образотворчого мистецтва. 6 клас НУШ Дистанційне навчання. 2023"

Відеоурок образотворчого мистецтва (презентація з прикладом виконання творчого (практичного) завдання) для дистанційного навчання, створений за матеріалами підручника "Мистецтво" 6 клас Нова українська школа, автори Аристова Л., Чєн Н. 2023 р Фінансова підтримка каналу "Що? Де? Як? Навіщо? Чому?", якщо у вас є бажання та можливість:) https://iuliia-havryliuk.diaka.ua/donate Зміст презентації Кожен день ми стикаємось із безліччю різноманітних речей. Це предмети побуту, які допомагають нам у повсякденному житті. Кожна річ має свою історію, як і людина. Дивлячись на ці речі, розумієш, що одні – «аристократи» – дорогі, красиві. А інші – «трудівники» - це наші щоденні помічники. У метушні повсякденних справ нам ніколи зупинитися, придивитись і помилуватися красою цих речей. І лише на картинах художників ці речі оживають, наповнюються іншим змістом, розповідають глядачу багато цікавого. Цей жанр образотворчого мистецтва називають натюрмортом. Натюрморт – жанр образотворчого мистецтва, у якому зображено зірвані плоди, квіти, спіймана риба та здобич мисливців. Пізніше додалися інші предмети, з часом букети квітів, композиції овочів, фруктів, посуду тощо. Ще одне визначення має поняття «натюрморт» – «тихе життя». Тихе життя речей... Натюрморт може мати самостійне значення, а може бути складовою композиції жанрової картини або портрета. У Китаї натюрморт, на якому, до речі, малювали лише квіти, набув самостійного значення ще в VI ст. Справжньою сенсацією стала композиція «Кошик із фруктами», створена у 1596 році італійським художником Караваджо, яка виділила натюрморт у самостійний жанр. В українському образотворчому мистецтві натюрморт з’явився у XVIII ст. разом із розквітом світського живопису, який відтворював дух епохи і намагався правдиво і точно передати предметний світ. Для того, щоб натюрморт виглядав природно, і водночас привабливо та цікаво, щоб ним хотілося милуватися, потрібно знати, як правильно розмістити звичайні речі на аркуші паперу – закони композиції, а також закони перспективи. Перспектива – це система зображення об’ємних тіл на площині або будь-якій іншій поверхні відповідно до тих удаваних скорочень їх розмірів і світлотіньових відношень, які спостерігаються в натурі. Перспективою як наукою почали займатися ще в епоху Ренесансу (XIV-XVI ст.), оскільки в той час у образотворчому мистецтві досяг розквіту напрям реалістичного зображення. Існує декілька видів перспективи: лінійна, повітряна, зворотна, панорамна тощо. Лінійна перспектива – це ілюзорне уявне зменшення масштабу об’є’ктів у міру їх віддалення від глядача або, навпаки, ілюзорне збільшення розмірів об’єкта в міру його наближення до спостерігача. Розглянемо закон лінійної перспективи, який допоможе нам правильно передавати об’єм предметів та навколишнє середовище. Він ґрунтується на уявному зменшенні предметів у міру їхнього віддалення від нас. Основою для правильної побудови лінійної перспективи є лінія горизонту. Лінія горизонту – умовна пряма, що відповідає видимому горизонту на рівній відкритій місцевості та завжди знаходиться на рівні очей спостерігача. Усі предмети, що нас оточують, мають просту або складну форму. Предмет простої форми ми можемо порівняти (вписати) з геометричним тілом. Наприклад, яблуко має круглу форму (його можна вписати у коло), а огірок - циліндричну тощо. Але є речі, які мають складну форму, - складаються з декількох простих форм. Зверніть увагу на глечик. Використовуючи знання лінійної перспективи, можна побудувати будь-який предмет, щоб він виглядав дуже реалістично – від куба та конуса до овочів, фруктів та предметів дуже складної форми Як правильно це зробити? Визначаємо лінію горизонту (вона завжди розташована на рівні очей) 2. Малюємо лінію площини (стола), на якій стоятимуть наші предмети. 3. Розміщуємо зображення на аркуші паперу, пам’ятаючи про закони композиції. 4. Визначаємо пропорції всіх предметів і будуємо їх з урахуванням законів лінійної перспективи.