डाउनलोड "А ми ж свою славну Україну та й розвеселимо!"

Розлилися круті бережечки. Історична козацька пісня, складена напередодні або на початку війни між Військом Запорозьким під проводом Хмельницького та Річчю Посполитою. Пісня майже забута(у всякому разі її майже ніхто не виконує) І не виконують, мабуть, через це: Завдяки директору і режисеру Українського театру «Руська бесіда» Степану Чарнецькому, остання строфа пісні «Розлилися круті бережечки...» стала початком нового патіотично-визвольного хоралу «Ой у лузі червона калина».У 1914 р., здійснивши постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце руїни», він був невдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була». Для оптимістичнішого фіналу Чарнецький вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Він дещо переробив у ній слова, щоб її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, Степан Чернецький доробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію. Чотар українських січових стрільців Григорій Трух, почувши останній куплет пісні у переробці Чарнецького дописав до неї ще три строфи. Відбулося з'єднання двох пісень, що сполучили дві різні історичні епохи. В нові часи пісня наповнилася новим змістом. Замість «славних козаченьків» у тексті з'являються «наші добровольці». Незабаром пісня поширилася серед українських січових стрільців та стала їх гімном. Докладніше див. Ой у лузі червона калина.(Вікіпедія) Підтримати автора каналу за вже зроблені і майбутні роботи: гривнею - https://privatbank.ua/sendmoney?payment=f15d5b5d63 Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурились славні козаченьки, Гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, Гей, гей, не журіться, — Посідлайте коні воронії. Гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, Гей, гей, у Варшаву Та наберем червоної китайки, Гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона китайка, Гей, гей, не злиняла, Та щоб наша козацькая слава, Гей, гей, не пропала! Гей, щоб наша червона китайка, Гей, гей, червоніла, А щоб наша козацькая слава, Гей, гей, не змарніла! Гей, у лузі червона калина, Гей, гей, похилилася; Чогось наша славна Україна, Гей, гей, засмутилася. А ми ж тую червону калину, Гей, гей, та піднімемо; А ми ж свою славну Україну, Гей, гей, та розвеселимо!